Ви коли не будь замислювалися над тим, що кожна молода людина, чи підліток у віці від 13 до 23 років хоче, щоб його помічали. Хтось фарбує волосся у різні кольори веселки і цим шокує оточуючих. Дівчатка підфарбовують очі так, що повіки ледь відкриваються. А ще вони намагаються відрізнятися від оточуючих тим що палять чи вживають алкоголь у ранньому віці. А цим молодим людям достатньо простих стрічок. Вони хочуть виділитися, але добрими справами та справжнім духом команди. Вони – активісти Європейського клубу «Євродія» Високопільської гімназії.: ініціативні, творчі та здібні.
 

Кожний літній день для євроклубівців – нові відкриття та спілкування у колі однодумців. Відкриття простої істини, що людина сама додає яскравих барв у своє життя конкретними справами.
 

Перегортаю сторінки щоденника Євроклубу. Записи дітей про проведені заходи відображають їх ставлення не тільки до проведеної роботи , а й до сучасної дійсності. Доречи про діяльність євроклубу та полистати наш щоденник виможете й самі , зайшовши на наш сайт http://ewrodiy.at.ua/

Понеділок, 8 червня, розпочався справжнім трудовим десантом. Ми впродовж кількох днів збирали макулатуру, а потім здали майже 40 кілограмів, а виручили всього 2.80. Спочатку – розчарування. Скільки носили, потім переносили, а от коли почали мислити разом скільки корисних книжок, газет за нижчими ніж звичайно цінами можна з нього зробити….зрозуміли, що це корисна справа. А вщент тугу зняв спільна брейк – кава з легкими бутербродами, як їх назвала Мілана – хліб та масло. Але це були найсмачніші бутерброди з хліба купленого на спільні гроші.

 

Ось так вдало розпочався тиждень, а далі  - Інтелектуальні змагання для учнів 6 класу та 5 – х класів провели Мілана Бандюк та Віка Лагода, Крістіна Колісніченко та Даша Бреславець, а от чоловіча половина клубу – справжні фотокореспонденти і Сашко Хижняк  і Коля Застава вправно знімали на відео і фотографували всі спільні справи. Ми разом їх перегл ядаємо і самі вражаємось скільки корисних і добрих справ ми зробили разом.
 

10 червня для молодших гімназистів у пригімназійному таборі «Вікторія» ми показали справжнє казкове дійство з лісовими персонажами – ляльками з простою назвою «Пригоди у лісі». Але чи могли діти здогадатися що євроклубівці не прийшли їх розважати. Ми намагались донести корисну інформацію про те, яку шкоду завдає дитячому організму паління.

 

Насправді казка носила характер анти тютюнової пропаганди, ось що пише Віка Лагода у щоденнику «Дітей зацікавила гра казкових героїв і це було видно по посмішках на їх обличчях під час смішних сцен дійства. Члени євроклубу намагалися якнайяскравіше зобразити шкоду паління на прикладах з життя лісових мешканців. Я думаю що учні залишилися задоволені казковою пропагандою.» Справжня казкова лисичка – Жанна Овчарук – переконливо пропонувала усім цигарки, але після того як Таня Кривенок та Віка Лагода розповіли що некорисного у цигарках та пасивному па лінні – замислились я думаю усі, такою переконливою була гра акторів.
 

В цей же день у прекрасне свято мультиплікації повели дітей табору Мех Наталя та Моргун Тетяна. Ось що пише Тетянка: «На дошці ожили улюблені герої мультиків і нам здалося, що це вже не ми ведучі свято а всі разом знайомимося з тим як створюються мультики, хто їх озвучує, вгадуємо голоси улюблених мультиплікаційних героїв, співаємо разом з ними».
 

Гімназистам здалося замало обмежитися тільки стінами рідної гімназії. Тому погожого літнього дня, 11 червня, ми зібралися у гості. Нас вже на автовокзалі зустріла Нетяга Надія Петрівна – привітна та мила – директор Іванівської ЗОШ І – ІІІ ступенів. Тільки одна її щира посмішка дала зрозуміти – нас чекають.

 

Триває літнє оздоровлення і вже закінчувалась навчальна практика. Тому полегшенням для вчителів та захоплюючою грою для дітей стали цікаві заходи, які ми привезли з собою. Для учнів 8 класу – свято – дійство «Флоралія». У прекрасний та захоплюючий світ квітів і барв дітей повели Крістіна Колісніченко та Даша Бреславець, ще одну подорож до країни мультиплікації організували для малечі Мех Наталя та Моргун Тетяна. Справжній Карлсон, Женя Реверюк, але тільки трішки солідніший роздавав діткам солодощі, чим зовсім розтопив дитячі сердечка. Овчарук Жанна та Кривенок Тетяна виявили найрозумніших серед семикласників у інтелектуальному турнірі. А Бандюк Мілана та Лагода Вікторія презентували діяльність євроклубу для активістів школи. Так хочеться, що ідея об’єднання ініціативних дітей у такі клуби стала доброю традицією.
 

Коли планувалась поїздка до Іванівки виникла ідея розширити коло інтересів євроклубівців. Так багато ще білих сторінок у літописі історії нашого району. Наталя Іванівна Макаренко організувала для нас зустріч з Горяшко Ольгою Яківною. У свої 82 роки Ольга Яківна дуже добре пам’ятає ті часи, коли та частина села де вона мешкає називалась Суворівкою або Ейгенфельдом. Це була німецька колонія, яка буда заселена починаючи з 1869 року німцями – переселенцями з колонії Альтнассау.

 

У ході пошукових досліджень нам вдалося заповнити багато білих плям. Історія однієї родини – це тільки невеликий промінець світла в суцільній темряві історичної дійсності. Близько місця ми спілкуємось з Олександром Раушем, нащадком першопоселенців Кронауської волості. Саме у Ейгенфельді були землі пра пра прадіда Олександра, будинок у якому жила велика родина Вільгельма Вільгельмовича Рауша та його дружини Вільгельміни, володіли 54 десятинами та 623 сажаньми землі. Сам Олександр жодного разу не був на Україні. Але його сім’я плекала давню надію побачити могили рідних людей , бо три покоління Раушів жили у Суворівці, побачити будинок де всі вони народились та криницю з якої пили воду.

 

Саме за цю складну справу й взялися пошуковці. Ми дійсно знайшли будинок де жила родина. Зараз там побудований на німецькому фундаменті інший будинок і живе інша родина. Але залишився колодязь. А ось німецьке кладовище у зовсім занедбаному стані, можна навіть сказати , майже вже його немає. Всією родиною у Берліні Рауші разом згадували, ділилися враженнями про побачене. І так було приємно відчувати причетність до справи, яка здійснила чиюсь заповітну мрію. Ось так група дітей та спогади самотньої, чудової жінки зробили життя кращим не одній людині. Пошуки нових фактів тривають.

 

Хочеться сказати велике спасибі активістам, які виявили до цього неабиякий інтерес. Це: Хижняк Олександр та Бандюк Мілана, Бреславець Даша, Реверюк Євген та Кравець Алла. Ось так і відкриваються таланти юних пошуковців і на небосхилах МАН запалюються зірки. На сторінках газети ми ще обов’язково вам розповімо про нашу слідопитську роботу та про історію родини Раушів. Хочеться звернутись за допомогою до жителів району. Давайте діяти разом. Можливо у ваших сім’ях збереглися спогади, щоденники, фото, просимо надати його на короткий термін для опрацювання. Наші координати у редакції. Нам допомагає у цьому не одна людина. З нами радо поділилася своїми спогадами Лебідь Надія Петрівна та Зарівна Лідія Миколаївна.